Наведено результати комплексного лікування 188 хворих на гострий пієлонефрит. Застосовано препарати для корекції супутнього кишкового дисбактеріозу (інтестинальні антисептики й еубіотики) та локальну антибактеріальну терапію за допомогою спеціальних нефростомічних дренажів з перфорованим контейнером, що містить суміш антибіотика та сорбенту. Розроблено методики комплексної терапії порушень кишкової мікрофлори та локальної антибактеріальної терапії, захищені патентами України. За результатами клінічних, лабораторних, імунологічних, мікробіологічних досліджень підтверджено високу ефективність запропонованого методу лікування гострого пієлонефриту за рахунок нормалізації мікрофлори кишок, стабілізації міжмікробної взаємодії, запобігання подальшої транслокації умовно-патогенної мікрофлори з кишечнику, реінфікування нирок та післяопераційних ран.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що порушення уретральної уродинаміки призводить до розвитку уретропростатичного рефлюксування сечі, альтерації сечею секреторних відділів передміхурової залози, розвитку абактеріального запалення у 78 % експериментальних тварин та до приєднання інфекційного процесу в передміхуровій залозі у 22 % випадків, а також до розвитку в сечовому міхурі патологічного процесу з типа інтерстиціального циститу. Доведено, що вплив уретропростатичного рефлюксування сечі реалізується шляхом порушення в передміхуровій залозі та в сечовому міхурі кровообігу, активації перекисного окислення ліпідів, накопичення в тканинах цих органів цитотоксичного метаболічного продукту малонового діальдегіду, метаплазії епітеліального покрову сечового міхура, коагуляції в ацинусах передміхурової залози секреторних білкових субстратів із створенням з десквамованого епітелію білково-клітинного конгломерату та порушенням їх дренувальної функції. Клінічними дослідженнями встановлено, що хронічний запальний процес в сечовому міхурі ініціює розвиток в його шийці та в трикутнику Л'єто плоскоклітинної епітеліальної метаплазії у 49,0 % хворих, лейкоплакії у 34,2 % та лейкокератоза у 18, 8 %, а також порушення уродинаміки та кровотоку з розвитоком ішемії та больового синдрому, патологічної симптоматики та зниження ємності сечового міхура. Перебіг хронічного простатиту категорії II і IIIА супроводжується порушенням уродинаміки нижніх сечових шляхів, розвитком уретропростатичного рефлюксування сечі, хронічного тазового болю та патологічної симптоматики, зниженням кровотоку в передміхуровій залозі та в парапростатичній зоні. У разі хронічного простатиту категорії II уретропростатичне рефлюксування сечі виявляється у 15,7 % хворих, хронічного простатиту категорії ІІІА - у 75,5 % і за хронічного простатиту ускладненого розвитком кіст і склерозу передміхурової залози - у 92,3 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.96

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 46-ти хворих із солітарними кістами нирок проведено оцінювання ефективності використання пункційно-аспіраційного способу оперативного лікування солітарних кіст нирок у віддалені терміни після оперативного втручання і виконаної склеротерапії кіст 96 % спиртом.

Мета дослідження - вивчення віддалених результатів органозберігальних операцій за видалення кістозних пухлин нирок категорії III - VI за Bosniak. Дослідження проведено за участю 16 хворих з верифікованими кістозними пухлинами нирок категорії III - VI за Bosniak. Показаннями до оперативного втручання були: клінічні прояви, лабораторні, ультразвукові, допплерографічні та променеві методи (МСКТ з болюсним контрастуванням або МРТ). Діагноз пухлинного процесу нирок також підтверджували за допомогою гістологічного та гістохімічного методів дослідження. За віддалених досліджень через 18 та 36 міс ознак рецидиву кіст і пухлинного процесу в нирках не виявлено. Ознак пухлинного процесу в лімфатичних вузлах або в інших органах у ці терміни дослідження також не виявлено. Видалення кіст і пухлин призводить у віддалені терміни після оперативного втручання до значного поліпшення кровообігу в нирках. Заключення. Органозберігальна резекція частини нирки, ураженої кістозними пухлинами категорії III - VI за Bosniak, є сучасним ефективним методом лікування і має бути альтернативою оперативного видалення уражених нирок у таких хворих.